«Затверджено»

________________/___________

                                                                                Бурдакова Дарина Ігорівна,

                                                                                студентка групи УР 5

                                                                                Севастопольського міського  

                                                                                 гуманітарного університету

                                                                                 Керівник від бази практики:     

                                                                                 Заяц Н. І.

Керівник від кафедри:

Мельник Т. В.

                                                                    19 листопада 2013 року

  

КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Тема:   Андрій Чайковський. «За сестрою». Запорозькі козаки як романтичні герої

Мета: вдосконалювати вміння характеризувати образи-персонажі;

навчати узагальнювати й задавати власну оцінку подіям та персонажам; розвивати навички самостійної роботи;

виховувати лицарські чесноти, віру в перемогу добра й справедливості, почуття патріотизму. 

Теорія літератури:  композція.

Обладнання: підручник, дошка (ДОДАТОК  А)

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь, навичок.

Підручник: Міщенко О. І. Українська література 7 клас [підручник]. – К.: Освіта, 2007. – 288 с.

Методи і прийоми:

Методи організації сприйняття і засвоєння нового матеріалу	Евристична бесіда; -Пояснення вчителя; Робота з підручником.
Методи формування мовних умінь і                                                                 навичок	Метод вправ: самостійні,усні, з коментуванням
Методи і прийоми розвитку мовленнєвих умінь і навичок	Постановка проблемних питань; складання речень;
Методи та прийоми контролю ЗУН	словникова робота
Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності	-  проблемне питання;

Унаочнення та засоби навчання: 

 Роздавальний матеріал – таблиця на дошці.

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ

Етап уроку, складові		Методи й прийоми навчання		Форми організації
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ  (2 хвилини)
Привітання, настрій на роботу		Слово вчителя		Вітання з учителем
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (5 хвилин)
Підготовка до сприйняття		Слово вчителя		Слухання вчителя
Оголошення теми		Слово вчителя
Запис у зошит		Запис		Запис теми
ІІІ. ОПРАЦЮВАННЯ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ (19хвилин)
Розповідь вчителя		Слово вчителя		Сприйняття
Формування навичок		Усне обговорення прочитаного		Усна робота
Перевірка знань		Переказ		Усний навчальний контроль знань
ІV. РЕФЛЕКСІЯ (14 хвилин)
1. Робота з текстом
Дотекстове завдання			Слово вчителя	Фронтально
1.1. Текстові завдання
Читання тексту вчителем			Виразне читання	Фронтальна робота
Перевірка первинного сприйняття			Бесіда за замістом	Участь у бесіді
1.2.Післятекстові завдання
Робота з виділеними реченнями			Евристична бесіда	Робота з реченнями
2.Запам’ятовування матеріалу (3 хвилин)
Опрацювання теорії			Бесіда за замістом	Формулювання комунікативних вмінь та навичок
V. ОЦІНЮВАННЯ (3 хвилин)
Бесіда за прочитаним
Пошукова робота		Вибіркова вправа		Виконання, з коментуванням
		Читання Перевірка		Виконання, письмово, самостійно, усно
Розповідь вчителя		Виконання роботи Перевірка		Робота з книгою
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ( 2 хвилини)
Повідомлення домашнього завдання Оцінювання	Запис Слово вчителя				Вираження власних почуттів,вражень; Запис

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ

І. Організація класу на роботу (2хв.)

ІІ. Актуалізація  опорних знань (5 хв.)

o   Мотиваційне слово вчителя

o   Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (19 хв.)

o   Опрацювання статті (запитання)

o   Вивчення нових теоретичних термінів

o   Мотивація для прочитання повісті

      ІV. Рефлексія ( 14 хв.)

           1.Робота з текстом

             1.1. Текстові завдання

             1.2.Післятекстові завдання

           2.Запам’ятовування матеріалу

       V. Оцінювання знань, умінь учнів (3 хв.)

o  Бесіда за прочитаним

  VІ. Домашнє завдання (2 хв.)

o  Повідомлення домашнього завдання

o  Оцінювання

ХІД УРОКУ

І. Організація роботи

З’ясування емоційної готовності учнів до уроку.

                   (Кольоровий настрій).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

-                Розгадування запропонованих дітьми ребусів і кросвордів.

-                Заслуховування зразків продовження повісті, що склали учні.

-                Характеристика образу Павла.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.            «Незакінчене речення».

Запорожці, на мою думку, - це …

2.            Бесіда.

·               А.Чайковський приводить свого героя і читача у степ чи доводилося вам бувати в степу? що ви там відчували?

Учень виразно читає початок ІІ розділу від слів: «Що це? Невже степ, про який у піснях співають?» до – «… ні імені їх, ні відкіля вони взялися».

·               Символом чого в повісті є степ? А могили в ньому?

·               Саме тут, у степу, біля Свиридової могили, місця збору козаків, Павлусь зустрічається із запорожцями. пригадайте імена описаних у творі козаків. якими ви уявляєте запорожців?

·               Кого із січовиків автор описує найдокладніше? що можна сказати на основі цих описів про ставлення письменника до запорожців?

·               Розкажіть про бій козаків з татарами. чому татари були такі самовпевнені? про що свідчить перемога козаків?

·               Як ставилися запорожці до зрадників свого народу? за що і як було покарано харциза Карима?

3.            Складання таблиці характеристики персонажів.

Семикласники словесно малюють портрети козаків, заповнюючи таблицю цитатами з повісті.

Розповідь вчителя:

Діти, я хочу запропонувати вам укласти асоціативні ряди до слів

родина, козаки,татари,війна.Вони підкажуть нам, про що розповідається у творі «За сестрою».

(Учнівські відповіді).

Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність.

Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага, сміливість.

Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон, ненависть.

Війна – горе, пожежі, смерть.

(Пропонуємо поставити знаки питання навпроти асоціативних рядів до слів козаки, татари, оскільки як серед одних, так і серед інших були мужні, відважні, чесні і справедливі воїни, а були й зрадники. Висновок про це зроблять самі учні після повної роботи над змістом твору, після повного його аналізу на наступних уроках.)

Розповідь про історичну основу твору.

(Повідомлення історика або Петра Судака – героя повісті, козака.)

Українська шляхта, яка протягом кількох століть зі зброєю в руках боронила рідну землю від зазіхань володарів-чужинців, поступово втрачала силу. Беззахисною опинилась Україна перед небезпекою, що загрожувала з півдня. Тут, у Причорноморських степах, після розпаду Золотої Орди почувалися господарями татари. З теренів їхньої держави – Кримського ханства – на українські землі щороку, а то й кілька разів на рік, відбувалися набіги, які стали дошкульнішими відтоді, відколи Кримське ханство потрапило в залежність до Туреччини (Османської імперії) – чи не наймогутнішої тогочасної держави. Сталося це 1478 року.

Ординці плюндрували й нищили все на своєму шляху, залишаючи по собі пустку. Грабували, а потім підпалювали міста й села. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон, а тих, хто чинив опір, убивали. Гіркою була подальша доля бранців. Вони втрачали все: дім, сім’ю, навіть власне ім’я. Їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували приймати мусульманство. Ясир (так турки називали полонених) потрапляв на невільницькі ринки в міста Османської імперії.

Опинившись у рабстві, невільники були приречені. Найчастіше їх чекала виснажлива праця на земляних та будівельних роботах. Козаки зазвичай ставали гребцями на турецьких галерах-каторгах. Жінки та дівчата потрапляли до гаремів. Хлопчиків-підлітків здавали до султанської гвардії, де з них виховували відданих захисників султанського престолу – яничарів, що відзначалися особливою жорстокістю.

Українське козацтво виникло у тяжкі для нашого народу часи, коли Україна втратила державність, а її землі захопили кілька держав, які часто-густо ворогували між собою.

Відчайдушність, сміливість, хитрість, глибокі знання сучасної військової техніки – такими рисами були наділені запорозькі козаки.

У запорізькому війську були сторожова служба й дозір. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель. Для спостереження за місцевістю козаки також використовували давні кургани або насипали свої. Винаходом козацтва була система димової сигналізації, що сповіщала населення про наближення нападників.

(Перегляд відеоролика про козаків).

Вч. – Діти, знаєте, коли я читала твір, у мене виникло питання: Чому

А. Чайковський приводить своїх героїв у степ? А, наприклад, не в гай, селище чи до моря? Давайте з’ясуємо.

- Чи доводилось вам бувати в степу? (Перегляд слайдів).

- Що ви відчули?

- То символом чого в повісті є степ? (Волі, простору, мужності, великих можливостей).

Звичаї козаків	Здібності	Духовні якості

4.            Озвучення результатів. Словесні портрети козаків

На основі виписаних цитат семикласники доходять висновку, що козаки уособлювали чесність, вірність, відвагу, силу, героїзм, готовність обороняти православну віру і свій народ навіть ціною власного життя. Це були справжні лицарі.

5.            З’ясування змісту літературознавчого поняття «композиція».

Працюючи над літературним твором, письменник продумує його композицію. Прочитайте в підручнику визначення композиції і запам’ятайте його.

6.            Аналіз композиції повісті.

Визначте елементи композиції повісті А.Чайковського «За сестрою».

Експозиція – повідомлення про час і місце подій, які стали причиною конфлікту («Спасівку заложили на тому місці, де знайшли цілий терневий гай, та й до Дніпра було недалеко, а на випадок татарського набігу найнебезпечніше можна було скритися та втекти від поганської неволі»).

Зав’язка дії – напад татарів на село; загибель діда Андрія та невістки його Палажки; узяття в полон батька Степана та його доньки Ганнусі; втеча із села Павлуся, його поранення.

Розв’язка – звільнення з полону й повернення на Батьківщину.

  

7.            Загадка від Всезнайка.

Всезнайко склав таку мальовану загадку за IV розділом повісті. що це, на вашу думку. (Додаток 1)

ІV. Рефлексія.

·               На початку ХХ ст. повість «За сестрою» була надзвичайно популярною серед читачів, особливо юних. школярі в листах дякували письменникові за твір і просили написати ще. Як ви думаєте, що ж так подобається читачам? А чим нині цікавий твір?

·               Чи отримали ви відповіді на свої запитання, поставлені на початку вивчення твору?

·                   . Висновок учителя.

-  По-різному складається доля кожного, незалежно у який час ти живеш. Та честь, відданість, мужність, благородство цінувались завжди. І як хочеться, щоб ми були гідними наших пращурів, а не перекотиполем чи полин-травою у нашім краї, у нашому домі, у наших сім’ях. Любіть життя! (На слайдах козаки різних часів. Супровід- «Козацький марш»).

V. Оцінювання знань, умінь учнів.

VІ. Домашнє завдання:

        1. Обов’язкове:

Підготуватися до тематичної контрольної роботи.

2.     За бажанням.

Зробити ілюстрації до найцікавіших епізодів повісті.

ХІД УРОКУ

Етап, метод, прийом, форма. Навчальна ситуація	Зміст діяльності вчителя	Зміст діяльності учнів
І. Організація класу на роботу (2 хв.)	Доброго дня, мене звуть Дарина Ігорівна, дуже рада з вами познайомитися. З сьогоднішнього дня і на деякий час я буду вашою вчителькою. Сподіваюся, що ми знайдемо з вами спільну мову і будемо подом агати один одному.	Вітаються з вчителем
ІІ. Актуалізація  опорних знань (5 хв.) 1.)    Мотиваційне слово вчителя	(ДОДАТОК А)      Сьогодні ми з вами перевіримо, як ви прочитали твір Андрія Чайковського «За сестрою». Чи цікава  ця повість ви дізнаєтеся трошки  пізніше. Запишемо дату, вид роботи та тему уроку: «Андрій Чайковський. «За сестрою». Запорозькі козаки як романтичні герої»	Слухають вчителя Учні переказують зміст (2 л.) Записують число, класна робота, тему уроку, епіграф
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (19 хв.) 1.)    Опрацювання статті (запитання) 2.)    Вивчення нових теоретичних термінів 3.)    Мотивація для прочитання повісті	Вчитель: Згадаємо відомості про автора. -Де і коли народився Андрій Чайковський? У якій сім’ї? -Хто був першим наставником письменника? -Де навчався письменник? -Коли Андрія Чайковського зацікавило історичне минуле України? А чому саме ця тема зацікавила письменника ми можемо дізнатися зі слів самого письменника. Давайте прочитаємо епіграф. -Чому письменник вирішив писати твори на тему козаччини? -Хто увів письменника у літературу? -Згадайте будь ласка, визначення повісті? -Повість «За сестрою» героїко-романтична, героїчна – за змістом, а романтична – за подіями та героями. -Відкриємо підручник на стор. 100 і прочитаємо визначення героїко-романтичної повісті. Для цієї повісті характерна легка манера оповіді, незвичайна простота і душевність. Автор писав цю повість для юного читача, бо головний герой майже вашого віку, 15-річний хлопчик Павлусь. В продовж всього твору він рятую свою сестру, 13-річну Ганнусю, яка потрапила у полон, пройшовши багато випробувань, навіть на хитрощі пішов. Які саме він пройшов випробування ви дізнаєтеся прочитавши твір, дізнаємося про його відважність. Слово вчителя: Діти, я хочу запропонувати вам укласти асоціативні ряди до слів родина,козаки,татари,війна.Вони підкажуть нам, про що розповідається у творі «За сестрою». (Учнівські відповіді). Родина – щастя, любов, діти, злагода, вірність. Козаки – слава, честь, обов’язок, відвага, сміливість. Татари – зло, жорстокість, спустошення, полон, ненависть. Війна – горе, пожежі, смерть. (Пропонуємо поставити знаки питання навпроти асоціативних рядів до слів козаки, татари, оскільки як серед одних, так і серед інших були мужні, відважні, чесні і справедливі воїни, а були й зрадники. Висновок про це зроблять самі учні після повної роботи над змістом твору, після повного його аналізу на наступних уроках.) Розповідь про історичну основу твору. (Повідомлення історика або Петра Судака – героя повісті, козака.) Українська шляхта, яка протягом кількох століть зі зброєю в руках боронила рідну землю від зазіхань володарів-чужинців, поступово втрачала силу. Беззахисною опинилась Україна перед небезпекою, що загрожувала з півдня. Тут, у Причорноморських степах, після розпаду Золотої Орди почувалися господарями татари. З теренів їхньої держави – Кримського ханства – на українські землі щороку, а то й кілька разів на рік, відбувалися набіги, які стали дошкульнішими відтоді, відколи Кримське ханство потрапило в залежність до Туреччини (Османської імперії) – чи не наймогутнішої тогочасної держави. Сталося це 1478 року. Ординці плюндрували й нищили все на своєму шляху, залишаючи по собі пустку. Грабували, а потім підпалювали міста й села. Чоловіків, жінок, хлопчиків, дівчат забирали в полон, а тих, хто чинив опір, убивали. Гіркою улла подальша доля бранців. Вони втрачали все: дім, сім’ю, навіть власне ім’я. Їх таврували, як худобу, давали принизливі прізвиська, примушували приймати мусульманство. Ясир (так турки називали полонених) потрапляв на невільницькі ринки в міста Османської імперії. Опинившись у рабстві, невільники були приречені. Найчастіше їх чекала виснажлива праця на земляних та будівельних роботах. Козаки зазвичай ставали гребцями на турецьких галерах-каторгах. Жінки та дівчата потрапляли до гаремів. Хлопчиків-підлітків здавали до султанської гвардії, де з них виховували відданих захисників султанського престолу – яничарів, що відзначалися особливою жорстокістю. Українське козацтво виникло у тяжкі для нашого народу часи, коли Україна втратила державність, а її землі захопили кілька держав, які часто-густо ворогували між собою. Відчайдушність, сміливість, хитрість, глибокі знання сучасної військової техніки – такими рисами були наділені запорозькі козаки. У запорізькому війську були сторожова служба й дозір. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель. Для спостереження за місцевістю козаки також використовували давні кургани або насипали свої. Винаходом козацтва улла система димової сигналізації, що сповіщала населення про наближення нападників. (Перегляд відеоролика про козаків). Вч. – Діти, знаєте, коли я читала твір, у мене виникло питання: Чому А. Чайковський приводить своїх героїв у степ? А, наприклад, не в гай, селище чи до моря? Давайте з’ясуємо. - Чи доводилось вам бувати в степу? (Перегляд слайдів). - Що ви відчули? - То символом чого в повісті є степ? (Волі, простору, мужності, великих можливостей).	Уважно слухають біографію письменника 15 травня 1857 року в м. Самборі на Львівщині в родині дрібного урядовця. Бабуся, з нею опанував польський буквар. До початкової школи не ходив, з 1869 р. у гімназії. Ще коли навчався у гімназії. Бо у той час мало було в літературі творів на тему козаччини. Іван Франко Епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням. Слухають Слухають й роблять помітки.
ІV. Рефлексія (14 хв.)    1.Робота з текстом    2.Запам’ятовування матеріалу	Слово вчителя: ·      На початку ХХ ст. повість «За сестрою» була надзвичайно популярною серед читачів, особливо юних. школярі в листах дякували письменникові за твір і просили написати ще. Як ви думаєте, що ж так подобається читачам? А чим нині цікавий твір? ·    Чи отримали ви відповіді на свої запитання, поставлені на початку вивчення твору? . Висновок учителя. -  По-різному складається доля кожного, незалежно у який час ти живеш. Та честь, відданість, мужність, благородство цінувались завжди. І як хочеться, щоб ми були гідними наших пращурів, а не перекотиполем чи полин-травою у нашім краї, у нашому домі, у наших сім’ях. Любіть життя! (На слайдах козаки різних часів. Супровід- «Козацький марш»).	Відповідають Учні роблять свої висновки.
V. Оцінювання (3хв.) Оцінювання	Напишемо у зошитах головні теми твору. a.    Що зацікавило вас в особі Андрія Чайковського? b.    Ознайомившись з історією, викладеною у формі художнього твору, чи не маєте ви бажання доповнити своє визначення: «Історія для мене – це …»	Починають читати на уроці твір уголос ланцюжком.
VІ. Домашнє завдання (2 хв.)	1. Обов’язкове: Підготуватися до тематичної контрольної роботи. 2.      За бажанням. Зробити ілюстрації до найцікавіших епізодів повісті.	Записують д/з

ДОДАТОК  А

Оформлення дошки (записи на дошці)

Дванадцяте листопада Класна робота Андрій Чайковський. «За сестрою». Запорозькі козаки як романтичні герої

Домашнє завдання:   1. Обов’язкове: Підготуватися до тематичної контрольної роботи. 2.За бажанням. Зробити ілюстрації до найцікавіших епізодів повісті.