«Затверджено»

________________/___________

                                                                                 Бурдакова Дарина Ігорівна,

                                                                                 студентка групи УР 5

                                                                                 Севастопольського міського  

                                                                                 гуманітарного університету

                                                                                 Керівник від бази практики:     

                                                                                 Кулик Н. О.

Керівник від кафедри:

Мельник Т. В.

                                                               18 листопада 2013 року

КОНСПЕКТ

УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Тема уроку: Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення

Соціокультурна тема:  Усе живе вміє відчувати

Урок проведено  18.11. 2013 року  у  7-А  класі,  гімназія №24

Мета: ознайомити учнів зі способами творення дієприслівників;

формувати уміння утворювати дієприслівники доконаного і недоконаного виду;

виховувати в учнів любов до літератури.

 Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Підручник: Бондаренко Н. В., Ярмолюк А. В. Українська мова 7 клас [підручник]. – К.: Освіта, 2007. – 256 с.

Методи і прийоми:

Методи організації сприйняття і засвоєння нового матеріалу	Евристична бесіда; -Пояснення вчителя; Робота з підручником.
Методи формування мовних умінь і                                                                 навичок	Метод вправ: тренувальні,творчі; самостійні,усні, письмові; з коментуванням
Методи і прийоми розвитку мовленнєвих умінь і навичок	Постановка проблемних питань; складання речень;
Методи та прийоми контролю ЗУН	словникова робота
Прийоми активізації навчально-пізнавальної діяльності	-  проблемне питання;

Унаочнення та засоби навчання: 

  Роздавальний матеріал – таблиця на дошці, підручник, роздавальний матеріал.

                СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА СХЕМА УРОКУ

І. Організація класу на роботу (1хв.)

ІІ. Актуалізація  опорних знань (3 хв.)

o   Мотиваційне слово вчителя

o   Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (15 хв.)

o   Читання тексту (запитання)

o   1.Робота з текстом

     1.1. Текстові завдання

     1.2.Післятекстові завдання

o   Вивчення нових теоретичних термінів (читання правил)

o   Мотивація

        ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу (14 хв.)

           1.Запам’ятовування матеріалу

 2. Розповідь вчителя

V. Формування умінь і навичок учнів (10 хв.)

o  Виконання вправ

VІ. Домашнє завдання (2 хв.)

o  Повідомлення домашнього завдання

o  Оцінювання

ХІД УРОКУ

І. Організація класу на роботу (1хв.)                 

Привітання (слово вчителя)

1. Доброго ранку, сідайте! Рада вас бачити!

Шановні учні!

Ще один урок до нас прийшов

За розкладом сьогодні.

Отож, давайте зробимо ще крок,

Щоб знов пірнуть у мовну цю безодню.

Бо ж мову, діти, забувать не гоже,

І дієприслівник нам в цьому допоможе!

ІІ. Актуалізація  опорних знань (3 хв.)                

o   Мотиваційне слово вчителя

o  Оголошення теми, мети уроку

1. Перевірка домашнього завдання (вивчення правил

та виконання вправ).

Слово вчителя:                                       

Добре, дуже добре, що ви пам’ятаєте основні правила, вони знадобляться нам надалі у подорожі. Отже, далі ми будемо працювати таким чином: давайте об’єднаємось у групи. Але для цього нам треба згадати положення роботи в групах. Хто нам нагадає? Будь ласка.

2. Диктант-загадка.

Записати текст, назвати автора оповідання, з якого взято цей уривок, визначити в ньому дієприслівники, усно продовжити текст з пам’яті.

«Наставсвятий вечір»

В Якимовій хаті кипіла робота. В печі тріщав вогонь та сичав борщ. Олена, мати Василькова, крутила голубці на вечерю. Василько сидів долі, мнучи мак  до куті. Василькові було літ дванадцять. Він був найстаршим у сім’ї. Василько м’яв мак, поглядаючи то на двох сестричок, що гралися з котом, то на батька, що сидів на полу, схиливши голову.

(М. Коцюбинський. «Ялинка»)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу (15 хв.)

o  Читання тексту (запитання)

      1. Робота з текстом

     1.1. Текстові завдання

     1.2.Післятекстові завдання

o  Вивчення нових теоретичних термінів (читання правил)

o  Мотивація

IV. Сприйняття й засвоєння учнями

навчального матеріалу (14 хв.)

1. Робота з таблицею.

2. Практичні завдання.

1) Утворити дієприслівники недоконаного виду від поданих дієслів.

Говорять, пишуть, кажуть, володіють, сіють, лежать, малюють, граються, співають, ідуть.

2) Утворити дієприслівники доконаного виду від поданих дієслів.

Зустріти, обгорнути, змінитися, заглушити, вирішити, зціпити, стерти, зібрати, осоромити, лягти.

3. Робота з підручником.

Впр. 186 (письмово).

Вчитель:

Це завдання ви виконуєте письмово у своїх зошитах.

Давайте перевіримо.

4. Вибірково-розподільний диктант.

Виписати дієприслівники в дві колонки: у першу — недоконаного виду, у другу — доконаного.

Звикнувши до гір там, але не заставши їх тут, лелеки селилися на імітованих горах, точніше кажучи, на тутешніх подільських горбах. Тут степ переходив у Поділля, займаючи південні їх схили, які виходили бодай до маленької, та все ж до води... На горбах хати були сухі, як дзвін, а на рівнині вогкі кутки пахли цвіллю навіть улітку, надто

якщо хата потопала в чагарях. І все ж кмітливі господарі не боялися низу, багатію-чи на буряках та на пшеницях від року до року, поволі спихаючи бідаків із

південних на північні схили... (В. Земляк)

5. Робота з підручником.

Слово вчителя:

- Для того, щоб правильно та з упевненістю виконати завдання, давайте згадаємо деякі факти про дієприслівник, на які ми сьогодні ще на звертали уваги.

- Що таке дієприслівниковий зворот?

-  Як він виділяється на письмі?

- Для чого потрібен у реченні?

Впр. 185 (письмово).

V. Закріпленн я вивченого матеріалу

Бесіда.

— Як творяться дієприслівники недоконаного виду?

— Як творяться дієприслівники доконаного виду?

VI. Домашнє завдання

1. Повідомлення домашнього

завдання

- Відкрили щоденники, записуємо д/з

 (з коментарем учителя)

Підручник стр. 88, вправа 193

 (письмово) – Повторити теоретичний

матеріал уроку.

Підготуватися до докладного

переказу розповідного тексту

з описом процесу праці «Камера!»

2. Оцінювання роботи учнів на уроці

- Всі молодці, працювали дуже старанно,

але хотілося б виділити декількох учнів,

які були активні протягом всього уроку.

Отже, оцінки за урок отримає…

ХІД  УРОКУ

Етап уроку. Методи й прийоми.	Зміст діяльності вчителя	Зміст діяльності учнів
І. Організація класу            -   Привітання	Вчитель: Доброго дня. Мене звати Дарина Ігорівна, сьогодні я проведу у вас урок. Усі підготувались до уроку?	Учні вітаються з учителем
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми та мети уроку	Вчитель: Тема нашого з вами сьогодні уроку звучить так: «Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення ». Вчитель: Яка ж мета  перед нами постає? Що маємо повторити? Чого маємо навчитися?	Учні розгортають зошити і записують число, вид роботи і тему уроку. Дізнатися більше про дієслово та прислівник – про дієприслівник, про його види.
ІІІ. Актуалізація знань        1. Робота з текстом         - читання тексту;         - бесіда за прочитаним;        2.   Слово вчителя ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу    1. Робота з підручником  - метод тренувальних вправ       V. Формування умінь і навичок учнів	Вчитель: Давайте виконаємо вправу 183. Прочитаємо текст уголос. Опрацюємо слова у рамці. Вчитель: Про що йдеться у тексті? Які мислителі висловлювали своє ставлення, думки про «книгу»? Тож, яка головна думка цього тексту? Вчитель: Що спільного між дієсловом та дієприслівником? За допомогою яких форм образуються дієприслівники? Які закінчення мають? На яке питання відповідає? Яка ще частина мови відповідає на це питання? Вчитель: До якої частини мови належать виділені слова? На що вони вказують? Опрацюйте теоретичні відомості. Прочитаємо правила. Вчитель:  Тепер розглянемо таблицю на стор. 85. Вчитель: Закріпим це правило. Прочитайте завдання  до    вправи 186. Вчитель: Спишіть речення, замінюючи питання дієприслівниками із залежними словами. Вчитель: Читаємо перше рачення. Який дієприслівник знайшли? Вчитель: Далі… Вчитель: У третьому речені? Вчитель: Далі читаємо. Вчитель: Далі…. Вчитель: Шосте речення: «… бабуся змогла прочитати листа». Вчитель: перевіряємо. Вчитель: Прочитаємо нове для нас правило. Вчитель: Виконаємо вправу 185. Прочитаємо завдання (ланцюжком). Вчитель: Інший учень виходить і записує два речення біля дошки. Вчитель: Та останні  речення допишемо. Хто хоче до дошки? Добре, молодці. Вчитель: Прочитаємо нижче правило та закріпимо матеріал. Вчитель: Тепер ще прочитаємо на сторінці 84-85, щоб закріпити матеріал. Вчитель: Отже, ми навчилися визначати у мовлені дієприслівники.	Діти читають уголос - читає учитель + переклад; Учениця відповідає на запитання - Учень відповідає. Учениця читає: Учні слухають і допомагають вчителеві пояснювати правило. Відповідає учень. Учень читає, а інші уважно слідкують. - відповідають (4 учневі). Учень читає: - Спишіть речення… Один учень відповідає, потім – інший. Діти письмово виконують вправу із вчителем (біля дошки один учень, інші пишуть у зошитах; потім після третього речення виходить інший учень до дошки). Читають по черзі двоє учневі. Читають та розбирають із вчителем. Один учень відповідає, потім – інший. Відповідають й пишуть. Читає один учень уголос. Слухають.
V. Підведення підсумків  уроку	Вчитель: Ми попрацювали з вами над творенням дієприслівників. А зараз згадаємо, що пройшли сьогодні, які правила опрацювали. Вчитель: Отже, згадаємо, на що вказують дієприслівники? Які дієприслівники належать до доконаного виду, а які до недоконаного? На що вказують означальні займенники? Які займенники належать до означальних? Вчитель: Отже, ми з вами сьогодні встигли все зробити. Сподіваюсь, що із домашнім завданням ви впораєтесь.	Слухають вчителя. - на належність предмета особі; -  цей, той, такий, стільки; -  на ознаки; - сам (самий), весь (увесь), усякий, кожний (кожен), жоден, інший. Слухають вчителя, роблять самостійно висновки уроку.
VII. Оголошення домашнього завдання	Вчитель: Розгорніть ваші щоденники, запишіть домашнє завдання: с. 88, впр. 193.	Діти відкривають щоденники і записують домашнє завдання.

ДОДАТОК А

            Оформлення дошки (записи на дошці)

Восімнадцяте листопада Класна робота Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення

Домашнє завдання:   Впр. 193.

ДОДАТОК Б

         Залежно від виду вихідного дієслова розрізняємо дієприслівники недоконаного (вітаючи, говорячи, кажучи, просячи; вітавши, казавши, прохавши) й доконаного (грюкнувши, принісши, прочитавши) виду.

1. Дієприслівники доконаного виду творимо від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши (після голосних), -ши (після приголосних). Дієслово подаємо в чоловічому роді минулого часу й до нього додаємо -ши: подумав+ши, оглянув+ши, підбіг+ши.

Дієприслівник доконаного виду означає таку другорядну дію, яка відбулася чи відбудеться раніше від основної, і відповідає на питання що зробивши?

2. Дієприслівники недоконаного виду утворюємо від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи- (-ючи-) від дієслів І дієвідміни та -ачи- (-ячи-) від дієслів ІІ дієвідміни. Дієслово подаємо у 3-й особі множини теперішнього часу й замість -ть додаємо -чи: думаю(ть) – думаючи, терпля(ть) – терплячи, гуркотя(ть) – гуркотячи.

У корені дієприслівника теперішнього часу лишаємо всі ті особли­вості, які виникають за творення дієслівних форм 3-ї особи множини теперішнього часу.

Дієприслівник недоконаного виду означає другорядну дію, одночасну з основною, і відповідає на питання що роблячи?

3. Дієприслівники утворюємо також від дієслів, які закінчуються на -ся (-сь): задивляючись, посміхаючись (недоконаний вид), задивившись, посміхнувшись (доконаний вид).

У в а г а !      Слід відрізняти дієприслівники недоконаного виду від близьких звучанням активних дієприкметників у Н. (З.) відмінку множини, які відповідають на питання які? й мають закінчення -і: Десятки прожекторів з валу вдарили промінням, засліплюючи наступаючі війська (О. Гончар).

Примітка.  Дієприслівник уживаємо лише тоді, коли в реченні однієї дієвої особи стосується щонайменше дві дії.

 Однак окремі форми активних дієприкметників теперішньо­го часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) іноді використовують, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту:

           неправильно                                                    правильно

успішність, зростаюча щороку             зростаюча щороку успішність (або          

успішність,                                                         що зростає щорічно)

Це ж стосується й активних дієприкметників минулого часу із суфіксом -л-:

неправильно                                                                правильно

яблука, замерзлі від морозу             замерзлі яблука (або яблука, що замерзли від                    

                                                            морозу)

Дієслово вибачаюсь (-ся) має у своєму складі колишній займенник ся, що був формою від себе — я, порівняйте: збираюся (я збираю себе), умиваюся (я вмиваю себе).